Домашня Сторінка
 


Хроніка

Картотека

Історія Станиці

Пласт Прият / Ланка Батьків 

Пластовий Музей

Вічна Ватра

Получення

Оселя П.К.

Camp at PK

Табори в США

Plast Cleveland
Gift Shop

Інші Получення

  Вічна Ватра

 

2008

Квітень

Відійшла від нас на Вічну Ватру пл. сен. дов. Мирослава Гук, Гр. на 98-му році життя. Вступила до Пласту в 1921 році. Була членкою куреня Ті, що греблі рвуть. Переїхала до Клівденду в 1953 році та була активною членкою ОП УПС. Коли її вже стало тяжко самі приходити на збори, присилала привіти до станиці заохочуючи всіх членів до дальшого пластування. Вічна її память!

 
2006
Січень
 
Відійшла від нас на Вічну Ватру пл. сен. дов. Ірена Пік, Гр. – довголітня пластунка,
вже від 1923р.  Була активна в осередку УПС в початках нашої клівлендської станиці. 

Сестра пл. сен. Мирослави Гук (найстаршої членки нашої станиці) та бл. п. под. Нусі

Мриц.  Вічная пам’ять!
 
 
2004
Січень

Відійшла від нас на Вічну Ватру пл. сен. дов. Стефанія Хома, Бурх. довголітна пластунка, спів-основниця куреня “Буриверхи” в Німеччині в 1947р.  Одна з пластунів котрі започаткували нашу клівлендську пластову станицю понад 50 років тому, її перша кошова та комендантка юначок на Новому Соколі.  Все усміхнена і лагідна.  Вічная її пам’ять! 

 
Відійшов на Вічну Ватру довголітний добродій Пласту пл. сен. праці Ярослав Говикович.  Хоч був приятелем Пласту довгі роки, все мав бажання стати пластуном.  Ця мрія йому сповнилася кілька років тому коли КПС і члени станиці прийняли його у свої ряди.  Вічная пам’ять!
 
 

2003

Жовтень
Відійшов від нас на Вічну Ватру пл. сен. кер. Ігор Руденський – незабутний виховник, кошовий та станичний.  Парастас і похорон відбулися з численною участю пластунів в одностроях, котрі пригадували собі як віддано посвячувався друг Ігор для нас.  Вічная память!
 
Неймовірно сумний був день для нашої пластової родини коли так несподівано ми втратили пл. сен. дов. Оресту “Орисю” Гриців-Ковч, ПС – примірну пластунку та вроджену провідницю.  Орися вміла з енергією й усмішкою передати чар пластування всім тим, які з нею співпрацювали, як також тим, що ними провадила – як виховниця, зв’язкова чи станична.
Це було відзеркалене в численні участі на її парастасі і похороні та в глибині смутку.  Сотні приятелів приїхали вшанувати пам’ять Орисі та відзначити все що вона зробила за цей короткий час з нами.  А тепер, Орися, як та “Перша Стежа” пішла провірити нам усім невідомий шлях майбутнього.  Ніколи не забудемо дорогу приятельку і подругу.  Вічная пам’ять!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24 April 2008